У Британії заїхати на АЗС можна за кавою. У Китаї — за новою батареєю для автомобіля. В Україні іноді головне — щоб сама АЗС вціліла. За цими трьома ситуаціями стоїть одна велика зміна: класична бензоколонка поступово зникає. В одній країні її замінює магазин із кавою та їжею, в іншій — енергетичний хаб із зарядками, воднем і battery swapping. В Україні ж війна змушує бізнес спочатку будувати захист, резервне живлення та нову логістику. Але після війни українським власникам доведеться відповісти на те саме питання, що й їхнім конкурентам у всьому світі: що продаватиме АЗС, коли одного бензину для успішного бізнесу стане недостатньо?
1. Україна: АЗС, яку треба спочатку врятувати
Понад 300 автозаправних станцій були пошкоджені або повністю зруйновані в Україні лише за останні пів року. Про це 21 серпня заявив міністр енергетики Денис Шмигаль у Верховній Раді. За його словами, атаки на АЗС стали вагомою втратою для економіки, а уряд разом із паливним бізнесом працює над посиленням захисту станцій.
Масштаб ударів особливо помітний на прикладі державної «Укрнафти»: за сім місяців 2026 року Росія атакувала 32 її АЗС та ще п’ять комплексів «Укргазвидобування». Частину пошкоджених станцій компанія вже відновила.
При цьому український ринок не зупинився. У червні АЗС продали майже 648 млн літрів пального. Це трохи менше, ніж у травні, але на 1,22 млн літрів більше, ніж у червні 2025-го. Витрати водіїв на пальне за рік при цьому зросли на 13,72 млрд грн.
Іншими словами, війна одночасно знищує фізичну інфраструктуру і підтримує високий попит на неї. АЗС потрібні економіці більше, ніж будь-коли, але самі стають дедалі дорожчим і ризикованішим бізнесом.
У 2025 році найбільша мережа — UKRNAFTA — налічувала 545 об’єктів, OKKO — 410, UPG — 366, WOG — 362. А за підсумками 2025 року найбільші мережі загалом змогли суттєво наростити чистий прибуток.
Тому сьогодні питання для українського АЗС-бізнесу звучить вже не лише як «скільки ми заробляємо на літрі?», а як «скільки коштує залишатися на цьому ринку?»
2. Британія: бензин як привід зайти в магазин
У Великій Британії АЗС поступово змінює свою роль. Водій заїжджає за бензином або дизелем, але бізнес намагається заробити на всьому часі його перебування на станції: кава, готова їжа, напої, товари повсякденного попиту, автомийка, посилки та інші послуги.
При цьому британська АЗС дедалі частіше стає місцем не лише для заправки автомобіля, а й для зарядки електромобіля. У 2025 році в країні було вже понад 85 000 публічних зарядних точок майже у 43 000 локаціях і чисельність постійно зростає. Для власника АЗС це змінює економіку станції. Власник бензинового автомобіля може провести біля колонки кілька хвилин, тоді як зарядка EV потенційно залишає клієнта на станції довше. Час очікування можна перетворити на продаж кави, їжі та товарів у магазині. Тому інвестиції йдуть не лише в паливні колонки, а й у холодильники, асортимент, food-to-go, технології та додаткові сервіси – такі як видача посилок.
Але британська модель цікава ще й тим, як у ній виживають незалежні власники. На ринку є великі оператори, але поряд із ними працюють сотні невеликих підприємців. Їм не обов’язково перетворювати свою станцію на частину великої корпоративної мережі, щоб отримати переваги масштабу.
Для цього незалежні АЗС об’єднуються у паливні мережі та закупівельні групи. Наприклад, Certas Energy постачає пальне більш ніж 1 200 британським АЗС, а її мережі Gulf і Pace дозволяють незалежним операторам працювати під спільним брендом, отримуючи підтримку та доступ до великої інфраструктури постачання. Gulf сьогодні має близько 500 брендованих АЗС, значна частина яких походить із невеликих незалежних станцій.
Таким чином, британський незалежний власник може залишатися власником своєї АЗС, але частину переваг великої мережі отримувати спільно з іншими: закуповувати товари на кращих умовах, користуватися спільними промоціями, брендом, логістикою та технологіями.
3. Китай: АЗС, де продають будь-яку енергію
Китайська АЗС дедалі менше схожа на класичну бензоколонку. Окрім бензину, дизелю, підзарядки для електрокарів та магазину, на заправці пропонують газ (LPN), водень та заміну розрядженої акумуляторної батареї на заряджену для економії часу.
Якщо більшість сучасного легкового транспорту в Китаї електромобілі, то нові вантажівки часто їздять на газу або водні.
Наразі заміна акумуляторних батарей замість довгого очікування зарядження стало новим трендом серед конкретних виробників (наприклад, у 2025 році NIO та CATL домовилися розвивати спільну мережу заміну батарей і уніфікувати технічні стандарти). У 2025 р. на рівні держави набув чинності національний стандарт для станцій заміни батарей — він визначає вимоги до їхнього проєктування, розміщення, електроживлення, систем зарядки та заміни, безпеки й пожежного захисту.
Це принципово відрізняється від звичайної АЗС. Для бензину достатньо стандартизувати паливо та колонку. Для заміни батарей потрібно узгодити автомобіль, батарею, роз’єм, програмне забезпечення, механіку заміни та саму станцію.
Китай має один із найбільших у світі парків вантажівок на природному газі. За даними IEA, у країні вже понад мільйон газових важких вантажівок. LNG особливо привабливий для далекобійних перевезень: за сприятливого співвідношення цін на газ і дизель експлуатація LNG-вантажівки може бути суттєво дешевшою. За оцінкою IEA, при пробігу 100 тис. км на рік економія порівняно з дизелем може перевищувати $13 тис. на вантажівку.
Водень поки залишається значно меншим сегментом, але його теж розвивають передусім для важких вантажівок, автобусів та далекого транспорту. Причина проста: воднева вантажівка може мати великий запас ходу, перевозити значне навантаження і заправлятися значно швидше, ніж велика батарейна машина.
Таким чином, технологічний автопром Китаю починає безпосередньо впливати на паливний бізнес. Автовиробники створюють нові способи отримання енергії — а державні та приватні енергетичні компанії будують під них інфраструктуру.
4. АЗС майбутнього
Якщо зібрати досвід трьох країн в одну картину, АЗС майбутнього вже важко назвати просто автозаправкою.
Українська станція має бути стійкою: резервне живлення, автономність, захист обладнання, запас пального та можливість продовжувати роботу після пошкодження енергетичної інфраструктури.
Британська модель додає до неї ритейл та зарядні станції для електрокарів. Магазин при АЗС перестає бути додатком до колонок: кава, їжа, напої, товари повсякденного попиту та інші послуги збільшують чек клієнта. Незалежні оператори при цьому можуть об’єднувати закупівлі та маркетинг, зберігаючи власність над своїми станціями.
Китай додає до цієї конструкції ще більше варіантів: бензин, дизель, LNG, водень, зарядка електромобілів та заміна батарей.
У результаті формується нова концепція: АЗС майбутнього — це не місце продажу конкретного виду пального. Це інфраструктурний вузол, де автомобіль отримує потрібну йому енергію. Для одного автомобіля це буде бензин. Для іншого — електрика. Для вантажівки — LNG або водень. Для сумісного електромобіля — заряджена батарея замість розрядженої.
А магазин, кафе, автомийка, зарядка, отримання посилок та інші послуги потрібні для іншої мети — монетизувати час, який клієнт проводить на станції.
Саме тут змінюється головна економічна формула бізнесу.
І це означає, що майбутня АЗС може залишитися бензиновою — але бензин уже не буде її єдиним бізнесом.
Ще десять років тому головним показником успішної АЗС був простий: скільки літрів вона продає за день. Завтра станція конкуруватиме не лише за літр бензину, а за час автомобіля та гроші його власника. Поки машина заряджається, клієнт може випити каву та їжу. Технологічні автомобілі можуть заправитися електрикою, газом або воднем.
Для України до всього цього додається ще одна вимога — станція повинна вміти виживати: мати резервну енергію, захищене обладнання, альтернативну логістику і можливість швидко відновлювати роботу під час воєнної загрози.Тому майбутня АЗС — це вже не просто паливний бізнес. Це одночасно енергетичний, роздрібний, сервісний та інфраструктурний бізнес. І той, хто сьогодні будує нову станцію в Україні, має вирішити не тільки, яке пальне продавати, а й те, скільки різних бізнесів він хоче розмістити на одній ділянці землі.
